Жевріють зорі в вишині
А на землі слова поета
Бо як же без тих слів
Яка без них планета?
В них музика і спів
І в них душа поета
В словах горить вогонь
Й гримить весняна повінь
І в них тепло долонь
Рожеве сонце в них
І джигітує промінь
По травах росяних
І хай слова в вірші
Рядком нерівним ляжуть
Що робиться в душі
Нікому не розкажу
Бо що в отім вірші-
Історія звичайна
А що в душі моїй?
О - то велика тайна
І що в отім вірші
Та ще щоб хтось послухав
Як ллється біль з душі
І неможлива мука.
Парище
26 08 2025р.
