Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Небайдужий: То Велетні, вони Стовпи. - ВІРШ

Отой дивись він шкандибає, Бо він ноги зовсім не має. Той без гомілки і стопи, То Велетні, вони Стовпи. У того он протез руки, Не тяговий чи міонічний, Він із металу, буде вічний. Ту бачиш дівчину без ока, Недавно була волоока. Дівчата й Хлопці, Патріоти, Вони штурмовики, з піхоти. Метал їх ворога вбиває, А діток ніжно обіймає. Вони ні, не пішли, не здались, Вони всі тут, в тил не подались. Залишились щоб воювати, І ворогів перемагати. В очах їх сталь і навіть криця, Палає полум'ям й іскриться. Їх сотні й тисячі, не троє, Вони опора є для строю. Це не бравада і не понт, Тому й тримається наш фронт. На Них потрібно нам дивитись, Поклони бити і молитись. В. Небайдужий. Із розповіді бійця 3 - ї ОШБ.