Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Дністран: Вовки та вівці - ВІРШ

Вовки вівцю ділили на обід, Що безтурботно паслася на паші: - Боки і серце – безумовно наші. - Мені хребтину. - А мені – живіт. Вівця не знала про підступний план – Овечі душі – недалекоглядні, Усі для неї – добрі та порядні. Уперся рогом лиш один баран. Вовки на нього, а тупак на них: Ногами хвицав та ревів щосили, – Чи був дурним, чи просто очманілим, Та очманіло бив злодюг під дих. І вже не раді здобичі вовки. Їм би втекти.