Серпневі флокси ще стоять,
Троянди гладить вітерець:
"Спекотно вам?"
А на жердині ластів'я
За душу піснею бере:
"Ти вір в дива!"
Синіють слив плоди липкі,
Волає півень між курми.
Ще косить хтось.
Поважно йде додому кіт,
Господар двору, як і ми,
Так повелось.
Живе село, як сотні сіл,
І свято вірить у дива,
Ллють цвіркуни...
Додати б миру цій красі,
Щоб лан довіку хвилював
Край БЕЗ ВІЙНИ....
Жити без війни - найкраще диво!
