Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Неужели это всё? - ВІРШ


oreol: Неужели это всё? - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




Неужели это всё?

Невод бросали, бросали, Золотую рыбку за всю свою жизнь ни разу и не поймали. Никто не спросил: - А чего вы действительно то хотите? Вывод то прост: -Свои желания лишь вы осуществите. Если камень лежит, сама по себе вода не потечёт и никуда сама по себе она его не понесёт. Хотите мира- готовьтесь к войне. Хотите счастья любите вдвойне И за себя и за него. Любите просто - ни за что. Вас не услышат - слушайте сами. Хотите на море, Хотите уюта. Сами всё сами. Вот вы й на Багами. А вот - на вершине, Вы не погрязли в будней трясине. И вопрос: - Неужели это всё? Мимо вас он. Вы - успели, Вы у цели, Вы полны любви как звери. Видно быть не человеком лучше, лучше в мире этом. Прогресс, развитие - капканы. Новизна? То ж шарлатаны. Новое зачем й кому? Мы как звери, Мы у цели. Не нужны нам и идеи. Я на солнышко гляжу, С облаками я дружу. Как река, как берега, Буду, буду я всегда. -Дождик с неба? -Не беда. Нету й водки й сигарет, Пороха и пушек нет. Мил, прекрасен белый свет. "Умным" скажем слово - "Нет". Хватит жить за счет других. Вот и шум из СМИ притих. Останні з могікан -Куме, у Францію їдуть розові, у Англію - голубі, а ми з вами які? -Які, які, звичайно ж прості, як ось ці двері, куме ми прості - нас не випускають. Про алкоголізм Що ж то таке, що зі шкільної парти ще пропагується та у зрілому віці уже не лікується? Нема певно жодного фільму чи серіалу, де б не наливали та не рекламували. І цю залежність масово ж прививали. Ключове слово - дохід! Новий рік - привід, що зробити? Випити. Перша зарплата. Привід, що зробити? Вірно, колег угостити - пропити. Про студентів мовчу - вчаться пити. А хто винний їм? До собак й тварин краще відносяться, ніж до цих, яких постійно заносить. І то їх дві категорії: одні ще щось роблять, а інші - лиш просять. Є і діти не такі, їх не вилічать та лікують, точно так із тими, що п'ють, роблять - то їх на фронт, якщо не вб'ють, то - порятують, а от з тими, що лише просять справа взагалі кепська і дозволу на лікування нема у кого уже взяти, немає й кому його дати, а заплатити то й потім. -Будьмо! Й під тин. До чого ж веду - так, як акциз на ремонт доріг вклали в вартість бензину так із акцизу на спиртне слід кошти брати і вкладати в лікування наслідків вживання цього лікарства, а не до хворих на голову відноситись, як до непотребу, їх же держава наплодила своїми діями та бездіяльністю. і

ID: 1046170
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 22.08.2025 03:58:53
© дата внесення змiн: 22.08.2025 05:29:39
автор: oreol

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (48)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Катерина Собова, 22.08.2025 - 11:34
12 12 12 12 12 hi friends
 
oreol відповів на коментар Катерина Собова, 22.08.2025 - 15:53
friends hi
 

Нові твори