Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Євген Ковальчук: Світлі почуття - ВІРШ

З серця темні почування Я кудись удалину Без жалю та без вагання Жодного вмить прожену, Знявши з серця їхню ношу, Що несила вже нести, Й світлі почуття запрошу, Щоб шляхом життя іти Тільки з ними, доки б’ється Серце в грудях, доки вмить, Наче скло, не розіб’ється В неочікувану мить Все моє життя єдине, Що мені, як і усім, Доки ще воно в нас плине, Наче човен, в світі цім, Дане, щоби тільки світлі В серці мали почуття Ми, щоб, мов квітки розквітлі, Протягом всього життя В серці буйно розцвітали, Хай би де на світі цім Ми усі не проживали. Наш – земля, а серце – дім Світлих почуттів. Повинні Лиш вони у ньому буть, Як і серце у людині. В них і полягає суть Нашого життя земного, Що, коли воно мине, Більш не буде у нікого, Бо життя в нас лиш одне. Тож хай світлі почування Й думи теж – життя вся суть – Доки не мине остання Мить, у серці всі несуть. Євген Ковальчук, 02. 09. 2021