А можна
поміж нас – без тіні тайни?..
А можна
хоч би дещицю про завтра?
Бо все навкруг таке здається гайне,
немов його часу з’їдає ватра.
А можна
хоч хвилиночку кохання
у келих з кришталю незнаних вражень?
Я питиму до дна все без вагання –
звільнюся від моральних нагромаджень.
А можна?..
Я чекатиму щоденно…
А можна?..
Ми зустрілись випадково
у часі, що розхлюпався стражденно,
проте життя ціну озвучив ново.
А можна?..
Не лякайся влади тіла…
Ти знаєш: пишуть в небі людям долю.
Уперше я від погляду сп’яніла…
Щасливою
собі бути дозволю.
Зі збірки "Межа"
Ілюстрація - з мережі інтернет
