UA | FR | RU
Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Про дерева, що стають попелом - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Поезії для дітей (не для дорослих) |
|
КОМЕНТАРІ ХРЕСТОСЛОВ, 22.08.2025 - 00:09
дере́ва - не предме́ти, а істо́тиживі такі самі як ми́ і з ни́ми можна приятелюва́ти тоді вони́ не бу́дуть мовчазні торкни́сь доло́нею кори́ відчу́єш стру́мінь сто́тисячолітній си́ли яка пану́є зда́вна на своїй землі і їм усім є то́чно що́ тобі сказа́ти якщо гото́вий ти їх вчу́ть чоти́риста мільйо́нів ро́ків уже вони́ ось ту́т росту́ть блага́ла ли́па витягти її з вогню́ та забари́лася поже́жників брига́да на попели́щі пла́чу за тобо́ю дай Бо́же ко́рінь твій що схований в землі весно́ю па́гін да́сть новий зеле́ний Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 22.08.2025 - 09:54
По дорозі в одне із селищ нашого району є зупинка грибників серед лісу - біля першого дуба.Вікового дуба вже немає, але назва зупинки не змінилася. Сподіваюсь, що через 200-300 років і ліс, і дорога,і дуб...і гриби під дубом, там теж будуть ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 22.08.2025 - 10:38
все бу́де через 200-300 роківчи бу́ду я́? щоб за́ усім рете́льненько прослідкува́ть ? |
| ||||||||||||||||||||||
