Ти п'єш каву, без цукру
п'єш її так наче
Вона, твоя перемога,
гірка та остання
Куриш свій айкос
Швидко й нервово
Зрештою як і кохаєшся
Ти чекаєш
Ранку, літа, перемоги
Хоча знаєш, що вони невідворотність
А чекати її безглуздо
Я іноді дивлюсь на тебе
Так щоб ти не помітила
Це коли ми мовчим
Бо коли ми говоримо
Ми дивимось один на одного
Хоча останнім часом рідше ніж раніше
І не розумію, як
Як раніше я бачив, те що й зараз
Люди не міняються
