Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: КОРОЛЕВА ГІР: ПРОТИЛЕЖНІСТЬ - ВІРШ

ПРОТИЛЕЖНІСТЬ Хтось чекає літа, ну а хтось – зими́, Мати слі́зьми вмита – син поліг грудьми. Хтось в молитві ру́ки знов до Бога звів, Щоб Госпо́дь почув нас й ворогів відвів. Хтось весну чекає – сіять щоб жита, Хтось вже сил не має, щоб нести́ хреста. Хтось біжить у осінь золото збирать, Ко́гось в домовині стали зустрічать. Хтось вечірні зо́рі взявся знов лічи́ть, Хтось молитву молить, бо ще хоче жить. Хтось вербі над ставом ко́си розпліта, А над ки́мось знову ворог проліта. Хтось сонати вітру слухає в гаю́, Хтось стоїть в нерівнім з ворогом бою́. Хтось росу сріблясту бачить на траві, Потопає знову хтось в свої́й крові́. Хтось в саду вишневім слухає птахів, Ну а хтось не скаже вже ніяких слів. Хтось у води мо́ря залюбки зайшов, Хтось же в потойбіччя назавжди́ пішов. Хтось чекає миру і кінця війни́, Щоб живі вернули до́ньки і сини. Хтось вже віру втратив, що настане мир, Бо воює й досі сатана-упир. 18.08.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025