Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Ой, як жити любо та на Україні. - ВІРШ

Бистра вода Тече крізь село. На березі сиджу, Сонечко зайшло. Дивлюсь на хвилі, Що шепчуть мені. Гадки літають, Мов птах в далині. Ти не гадай, Ти не гадай, Що легко мені. В серці буря, В душі пустеля, Я над морем, Мов брила, Мов скеля. Думки мої вітер несе. Чомусь душа моя спокій та не знайде. Не топися, Мій милий, Не треба. Сонце засяє, хмари розійдуться, наші доріженьки скоро вже, скоро зійдуться. Наші доріженьки і долі зійдуться. Ще зазеленіє травичка у полі, Ще не раз почуємо Ку-ку у зузулі. Віддавай себе, частину болю, пожари залиємо бурною водою. Річка біжить, Мов пісня звучить. Час лікує. Все зміниться, сонечко зійде, Деревце зросте. Хай твоє серденько знову забринить. Новий день на обрії вже горить. Візьми до серця ці прості слова, Життя то книга І ти її глава. Не зупиняйся, Як річка біжи. Доля подарує тобі нові світи, Безмежні простори, Стрінуться серця, Сплетуться долі, мов пух у тополі, колоски у полі. Не топися, Мій милий. Не треба. Сонце засяє, Розійдуться хмари, Ще зазеленіє травичка, Посміхнися любий, Не поспішай, засіяє в небі й наш небокрай. Усе нормально, усе гаразд, Все чудово! Дощик босоніж по землі пройшов, А мій любий, а мій любий, На мій поріг. Разом на рушник. Небесні перевесла, Пісні солов'їні. Ой, як жити любо та на Україні.