Якби ми з тобою були інші,
То я б слухав твої вірші,
Задивлявся у світанкові очі –
І це не мало. Я цього хочу.
Вуста прокладали б маршрути,
Блукали шкірою руки,
Звільняючи від денної втоми,
Водночас велися б розмови
Про байки, легенди й повір’я,
А я з родинок складав би сузір’я.
