Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Вінчі: Ляльковий театр - ВІРШ

Багато бачив я тих ваших прем’єр, Де «добро» - це реквізит на четвер. Де зло - герой, бо він чесно живе, А сцена - клітка, тільки гримом там тхне. Сюжети - з муляжу, діалоги - з ефіру, І кожна репліка під точний замір. А в залі - безмовні в кашеміровій паузі, Їм смакує трагедія, якщо є шампанське. Промінь ллється на зліплену декорацію, Де кров уже - це основа сенсації. Соліст вивчає, як плакати вчасно, Щоб лайки не впали. І хтось сказав: "М'ясо!" Режисер - не Бог, він просто митець, Що продає сум, щойно тільки він є. А критик в рецензії - сухо й офіційно: «Все глибоко. З болем. Проте - дисциплінно.» Я теж був фігурою у цьому антракті, У костюмі з провини, без права на знаки. Та кожен мій рух - був не по сценарію, Мене замінили. На більш слухняного. І поки народ аплодує у транші, І грають під фонограму страждання, Я пишу цю рецензію кров’ю у зошит - Там, де залишилась тінь. Не ти, і не совість.