Ось… і літо прийшло…тихо коні
В луки погляд кидають з цікавістю…
А у церкву святу на ікони
Ллється сонце, голубить яскравістю.
Квітка в щирім тремтить вся зітханні.
Всесвіт пестить маленьку долонями.
У душі ні тривог, ні прохання,
Радість лиш в ній церковними дзвонами!
Очі коней нагадують небо,
В них є світло. Таке надихаюче!!!
Світ оцей є в тобі й кругом тебе,
Ним зігрієшся лиш… зігріваючи…
