Вона не кричить, і не б’є, не рве,
Вона просто є. І більше не треба.
Ти їй не друг, не коханий, не брат -
Ти, як сигарета в її руках.
Вона не ти, але живе в мені,
Пече в очах і росте на стіні.
І я їй вірю, як вірять снам,
Де падаєш в прірву - і хочеш назад.
