Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Romashe4ka: Я вірила людям - ВІРШ

Я вірила людям. Усім, як собі. І кожному серце несла у руці. В наївності тихо тонула в журбі, Коли розчинялась довіра в сльозі. Я думала — щирі. А бачила — ні. Обличчя — як маски у сірій юрбі. Вони усміхались, а в серці — зола, І кожна розмова була лиш гра. Я плакала нишком. Боліло — мов ніж. У зраді чужій потопала, як сніг. Та в кожній утраті, в чужій самоті — Я трохи ставала міцніш у житті. Я більше не злюсь. Не тримаю образ. Хай кожен залишиться тим, ким він є у цей час. Бо навіть розчарування і біль — Це теж мої вчителі, що сипали на рану лиш сіль. Я дякую всім, хто зламав і пішов, Хто в душу приніс лиш обман не добро. Без вас я б не знала, що варта сама — І як захищати вогонь свого «я».