Знай! Я міцна тим колосом, що в полі,
ковтком повітря, квіткою в росі.
І вільним вітром, й синім-синім небом,
й зорею у Безмежності красі.
Я соняхом яснію біля хати,
у чорнобривцях й мальвах під вікном.
Я в краплях крові, що з гіркого болю,
червоним маком квітнуть за селом.
У погляді закоханих зорію,
у батьківській усмішці… Неспроста,
як в маминій білесенькій хустині,
в мені жива, наш Боже, Чистота.
В мені Любов, що душі зігріває.
Я Гідності перлина. Не стоптать!
Я – вільний Твій народ. Я -Україна.
Моєї сили духу не зламать.