Незламність
Повернення з полону Владислава Кондратюка
Ця сивина у двадцять дев’ять років
Й глибокий погляд у очах…
Згубився у полоні час і спокій,
Та не вселився в душу страх.
Тебе тортури орків не зламали
Ані погрози клятих ворогів,
Молитви мами сили додавали
Й крізь пекло ти пройти зумів.
Ти випромінюєш стійку відвагу,
Незламність й мужність в боротьбі,
І заслуговуєш від всіх поваги.
Тож доземний уклін Тобі!
