Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Гай-Нижник Павло: Пере[по]творення - ВІРШ

ПЕРЕ[ПО>ТВОРЕННЯ Величний світ здрібнів незмі́рено, І весело змарнів до неподобства ша́лу, Де радість зблу́дено, а віру поневірено, Й пройдисвітам утрапив на поталу. Ду́мки глибі́нь зміліла в дощ задиркувато І не скарбни́чі цінностей у ша́ні – лихварі, Міняйли слів у нім мудря́ть простакувато, Що світоч – не знання, а світло – ліхтарі. Любов поцупили у самолюбство людолови, Кохання ж хіттю зчавлено оманою злягання Й добро і почуття, мовляв, – то хліб з полови, Життя ж сенс – не жертовність – існування. Вагомість ва́желі змінили, мов тюремні вежі І свободи межі, а ро́звій – буревії у сваволі. Ду́ші кволі веде провісник марноти по сте́жі, А не пророк вже мудрості і берегиня долі. Павло Гай-Нижник 26 червня 2025 р.