Чекаючи чогось, вдивляюся у обрій,
У ту непізнаність незвіданого мною,
Що так притягує та манить за собою,
Не відпускаючи, чарує дивом погляд...
Десь там, де горизонт ховає мрії,
Де сонце губить свій останній промінь,
Гаряче серце запалить той пломінь,
Що освітить ще стежку для надії...
Чекаючи чогось, вдивляюся у обрій...