Думаю-гадаю
Про життя-буття,
Чом в собі я маю
Думи й почуття,
Що мене провадять
В світі цім щомить,
Що часами радять,
Як у ньому жить,
Щоби те збулося,
З чим би не тужив
Я, а щоб жилося
Так, як заслужив
Справами отими,
Що робив, роблю,
Справами, якими
Сам же й зароблю
Те, чого бажаю
Мати у житті.
Я часами маю
Миті непрості,
Але не корюся
Їм, а щоб їх збуть,
З ними я борюся,
Бо щасливим буть,
Лиш як їх здолаю,
Зможу. Добре я
Розумію, знаю
Це. Тоді моя
Доленька всміхнеться,
Промине напасть
І більш не вернеться.
Доля ж щастя дасть.
І я в серці мати
Щастя кожну мить
Буду й дарувати,
Доки буду жить.
Євген Ковальчук, 03. 07. 2021
