Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталі Рибальська: Тоненька нитка - ВІРШ

Тоненька нитка із клубка думок, Із павутиння пилу із зірок, Вночі тихенько проникає в душу. І впевнена чомусь, впустити мушу... Мереживо гаптуючи, вони Із часом переходять в дивні сни. Зміняючи палітру кольорів, Казки малюють - статних королів, Принцес та блазнів, Зраду та любов... Та хочу я, щоб ти у сни прийшов. Щоб відблиски від полум'я каміну В'язкими стали наче з пластиліну. І ми б кружляли в танці, в тим теплі В обіймах ночі , Просто до зорі. Мереживо розпуститься до ранку. І сон розтане в промінях світанку. Змотає нитку в чарівний клубок Хранитель снів та спогадів, Думок... Сховає десь у хмарах аж до ночі, Щоб знов навіять з часом сни пророчі...