Сипле снігом на подвір’ї,
Душу знову в пір’я рве.
Ледь виблискують сузір’я,
Там з зимою туга мре.
Все хитаються сніжинки,
Кожна - крапля кришталю,
Наче світяться хмаринки,
Що несуться по життю…
Снігом землю покриває,
Морок тінню проляга.
Щастя моє відлітає,
Сипле хмара снігова.
І ніде нема спокою,
В душу вп’ялись пазурі.
Нащо буть мені такою?
З серця сипляться сніги...