Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Манюк: ОСТАННЄ КОХАННЯ - ВІРШ


Мирослав Манюк: ОСТАННЄ КОХАННЯ - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 8

Пошук


Перевірка розміру




ОСТАННЄ КОХАННЯ

Мирослав Манюк :: ОСТАННЄ КОХАННЯ
ОСТАННЄ КОХАННЯ Кохання перше вічно ми несем, Неначе оберіг в своїх руках. Але хіба його до себе звем, Коли душа в останньому жива? Воно приходить тихо у шалаш, Не робить галас, де нема мети. В останньому коханні успіх наш, Бо з ним вчимося, як себе знайти. Не перше нам будує вічний храм І не воно запалює камін. Останнє лиш дарує спокій нам, Назавжди буде поруч до сивин. То, перше, має купу забобон, Там плюс один: що ти ще не старий. В останньому помітно, ніби фон — Кохання, що лишає слід ясний. Тож не шукай у перших вічних днів, Не перше гріє в темряві нічній. Останнє зберігай, яке зустрів, З ним поруч ти вже вільний і живий. Мирослав Манюк 25.06.2025

ID: 1042425
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 25.06.2025 19:25:49
© дата внесення змiн: 25.06.2025 19:25:49
автор: Мирослав Манюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (65)
В тому числі авторами сайту (1) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори
Доля правди
Поезія для дітей
Крила весни
Поезія для дітей