завжди вона так вірила,
і погляд десь у даль.
людей ніяк не міряла,
їх було їй так жаль.
а люди — все єхидними —
і кровні як чужі.
а незнайомі - рідними
ставали для душі.
завжди вона так мріяла,
дивилась у вікно.
чи те зерно посіяла,
щоб щастям проросло...🌾
30/04/2021 (м. Тернопіль, вул. Новий Світ)
