Зійду я на станції "літо"
Босоніж піду на берег ріки.
Вдихну я у аромат квітів,-
Тут знайду щастя молоді роки.
Летять всі птахи у рай літа
Білі чайки,голубки, журавлі.
Тут сонечко ласкаво світить
Ллє з небес промінчик тепла землі.
Сяду з доріг я відпочину
Від спраги нап'юсь води з криниці.
І птахом у жита полину,-
Де золотий колос золотиться.
Зійду я на зупинці "літо"
Піду в квітуче поле - за гаї.
І під музику трав і квітів,
Тут защебечуть пісню солов'ї.
Підійму руки наче крила
Обійму очима золотий лан .
Всміхнеться мені земля мила
На панській горі дужий дуб - титан.
А літо ,так пахне медами...
Настояна в п'янкім хмелю трава.
Вітер виграє пелюстками,
Тут від щастя йде кругом голова.
Я розчиняюсь у цій красі
Пірну неначе в море у квіти.
Зацвіту ромашкою в росі
Засолодить щебет пташок літа.
Ловлю дні сонячні прекрасні
І кульбаби, що летять наче пух.
А у літечка стільки щастя?,-
Що від краси оживає мій дух.
Зійду я на станції "літо "
Вколіно - в диких травах загублюсь.
Сплету віночок щастя з квітів
І світу я сонечком усміхнусь.
Я тут віднайду дитинства світ
Квітучу весну молоді роки.
Злечу я за обрій у політ
Стріну я осінь на березі ріки.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
Чудова поезія! 
