Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Легка пір’їнка - ВІРШ

Вже сонечко за обрієм ховалось… Пір’їнкою легкою грався вітер Там, де з водою верби цілувались На ніжних хвильках, сонечком зігрітих. О, літепло червневе, стільки ласки, М’яка вода ввібрала неба колір, Вогненний промінь,наче колір казки, Підсвічував усе на видноколі… Чи ж це не диво – золотом пір’їни Віддячити за лагідне кохання? Світило, не ховайся, ще хвилину! Ще щастя мить, підсвічена, остання! Але пустун-вітрець схопив дарунок, Погнав за очерет, на бадилину… Отак в серцях за мить зринає трунок, Бо часом все залежить – від пір’їни… 22.06.2025