Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Таша Прокова: Видіння - ВІРШ

Я бачив сад повний у цвіті, в саду людей, що рвали квіти, Дівчину гарну край села і парубка біля вікна, Який чекає кожен вечір, а чи не злізе батько з печі Тієї дівчині красної, що ходить пізно за водою. Стоїть біля калини, плаче і думає: чия ж то вдача Примусила її страждати, чекати кращого, не спати, Коли всі інші вже поснули, а він гайнув десь до другої. Так думала дівчина в полі йдучи, як завжди за водою. Та ось, в один із вечорів, прийшов чи може чорт привів Його до красної калини, туди, де ходить та дівчина І плаче, й тужить, і кляне своє дитинство босоноге, За те, що змусило її сидіти в дівках довгі роки.