Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: В ключі журавлинім - ВІРШ

Осінь - золота, Кругом тиша, Лише губи шепочуть. Звуків не чути. Листя ж кружляє в танці, ніби востаннє. Час все забирає, кудись поспішає. Не повернути нас в той жаданий час. А кохання прилетить, Не спитавши навіщо. У серці спалахне вогнем, Розірве на шлатки, Не чекай порятунку, не благай про пощаду. Як завжди. Воно має рацію. У цьому вся відповідь. Палахкотить у грудях, і уже запізнілий цей осінній сюжет. Листя відлетіло. Залишився сум. Лише час лікує. Рани рубцює. Та шрам - як тавро, він на тілі, біль ж у душі. Вітер свистить, листя опало. Засинає сад. Та кохання, спалахне, Лиш потрібен наряд. Кохання прилетить, Не спитавши навіщо. У серці спалахне вогнем, Розірве на шматки. Як завжди, як завжди.. Воно має рацію. У цьому вся суть. Запізнілий сюжет. Осінь золота. З паличками в парку пара пожила. Та вічна душа, завжди молода. Ти прийшла так несподівано, Як перший сніг на поріг. Залишаючи сліди, Я спалив мости. Але куди йти ? Твій вогонь усередині, його не загасити. Кохання прилетить, Не спитавши навіщо. У серці спалахне вогнем Розірве зовсім, Як завжди Вона має рацію У цьому вся відповідь. Неповторний осінній сюжет який не забути. Туди хоч на мить І все б повернути. Осіннім б листом Тебе привернути, Осіннім теплом Тіло б зігріти, В ключі журавлинім б з тобою летіти. Поруч діти Поруч діти!