Сонечко гойдається на гілці,
догорає день ,та не спішить,
вишнями смакує з літом,в спілці,
намалюю я собі цю мить...
Напишу віршованим рядочком,
хай уява розфарбує світ,
над зеленим, яблуні, листочком,
джміль гуде й планує свій політ...
Бігають ,по дереву, мурахи,
як у людей,в їх завжди діла,
дерево-це площа для розмаху:
у бізнесі цінна всяка тля...
При корінні черв"ячок маленький,
приземлені усі його думки,
гризе травинку,схований, тихенько,
смакує ніжну зелень залюбки...
Шурхотять,співають й метушаться,
змагаються в поезіях шпаки,
малесенькі,тільки ноті вчаться,
в мелодіях любові є вершки...
Я намалюю ще багато дива,
що між думками бачиться в садку,
минає день... Звичайний... Особливий...
Несе з собою працю клопітку...
Хтось вірш собі швиденько прочитає,
і знову весь зануриться в діла,
а гілка сонне сонечко гойдає,
уява щоб потішитись змогла...
