Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Башинська: ТА Й НАВІЩО? - ВІРШ

В нашій річці вчора гуси мили свої лапки. А там жабки зібралися чомусь біля кладки. То ж сиділи, гріли спинки. Чогось дожидались. А гуси помили лапки та ще й покупались. Плавали... в воді плескались. Сонечко світило. І було так добре, гарно і дуже красиво. Накупались наші гуси. Потім полетіли. Лиш тепер зелені жабки всі загомоніли: - Привітались. А навіщо? Нас вони ж не знали. - "До побачення!"- сказали. Крилами махали. - А ми всі які розумні. Тихо так сиділи. Ніякого діла з ними мати не хотіли. - Та й навіщо? Подивіться, ми - зелені. Славні. А вони усі є білі і дуже негарні. - Плавати зовсім не вміють. В них незграбні крила. -Якісь дзьоби завеликі. Мова некрасива. - Небу, сонцю, хмарі, вітру чом, скажіть, радіють? Та ж вони, сказать по-правді, й літати не вміють. - І чому таким ледачим до річки ходити? Довго ще кричали жабки. Та що ж їм робити? Пострибали знов в болото. Квакали до ранку. Лиш знесилені заснули жабки на світанку. --------------------------------------------------------------- Поміркуй, маленький друже, хто є з них нероба? І кого спіткати може *жаб'яча хвороба?