Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Назад, до зір… Мрії, просто мрії. - ВІРШ

Хай-яй-яй-яй... Ми збилися з курсу ! Заблукали між зір. В тіні космосу, На дотик, шукаємо свій старий маршрут. Та хтось видалив його, Стер і забув. Хай-яй-яй-яй Переплутали орбіти Хай-яй-яй-яй Хай-яй-яй-яй.. Переплутали орбіти.. Хай-яй-яй-яй... Не на ту планету... Нащадки добра, Кохання, Любові, Діти зір. Але ми в полоні знову! Вір, не вір. Ой, далеко так далеко, Знов до зір. Світло згасло І ми стали самі. Самотні, Одинокі. Покунуті, Забуті. Непочуті. Невідчуті. Відчуваємо себе, Як чужі в пітьмі. Тільки вітер шепоче нам свою пісню І ми танцюємо в невагомості вічній. Хай-яй-яй-яй.. Переплутали орбіти.. Хай-яй-яй-яй.. Хай-яй-яй-яй.. Переплутали орбіти. Хай-яй-яй-яй. Не на ту планету.. Нащадки добра. Кохання. Любові. Діти зір. Але ми в полоні знову, знову й знову в цім полоні.. Може це сон, А може це знак, Що наш дім давно не там, Де був, так Ми створимо нову планету для себе, Де буде вічно сяяти наше небо. Хай-яй-яй-яй... Переплутали орбіти. Хай-яй-яй-яй.. Не на ту планету Нащадки добра Кохання, Любові, Діти зір Спустились І більш не піднялись з колін, Забули коріння свої, Крила зламали. А, як же літали, Як же кохали. В полоні, в темниці застряли, застряли. Гріхопадіння. Гріхопадіння. Не буде розкаяння, Відсутнє сумління.