Серебриться річка, під легким туманом,
Солов’ї майстерно…. виводять сопрано,
Зустрічають ранок, сонця ліг промінчик,
Земля підставляє… з багрянцю ослінчик.
Відійшов світанок, сховав фарб багаття,
Коли мир і світло, Бог дав справжнє щастя,
Тож з теплом й любов’ю до дня надихає,
Всю журбу, тривоги позаду лишає.
І заграли роси, веселково, ніжно,
Лягла тінь рожево, за мить білосніжно,
Від землі красуні - шаль у піднебессі,
Обійняла хмарку - веселись… на часі.
Вітерець легенький, прокинувсь поволі,
Пробудив… травичку й квіточки, ще сонні,
Забриніли звуки, мов спів пелюсточків,
Поспішали бджілки до рясних садочків.
Вже рознесли крильця солоду духмяність,
Відчуває днина, красу, силу, радість,
І пташино стрімко, мрії до сузір’я,
Хай щаслива доля й щоденна надія…
Не втрачаймо віри - квітне Україна!
19.06 2025 р
Вже рознесли крильця солоду духмяність,
Відчуває днина, красу, силу, радість,
І пташино стрімко, мрії до сузір’я,
Хай щаслива доля й щоденна надія… Дай, Боже!
Дай, Боже! 
