Корабель мій пропливає.
Корабель життя.
Із минулого рушає
Він у майбуття.
У майбутнє невідоме
Вирушає він.
В майбуття ще незнайоме
Мчить він навздогін
За неоціненним щастям,
Що зустріть бажа,
Покінчивши із нещастям
Тим, що зневажа.
Чи до нього ще доплине
Корабель життя
Того, що лише єдине
В світі маю я?
Вірю, що таки доплине.
Ні, я певен в цім.
Так, до нього він приплине.
В щасті чарівнім
Буду я на світі жити
Вже тоді весь вік
І не буду я тужити
Більш на нім повік.
Лишенько усе минеться,
Ніби й не було.
Доленька мені всміхнеться,
Щоб життя цвіло,
Наче пишнобарвні квіти,
Щоб йому радів
Я, немов маленькі діти,
Світлих почуттів
Повен в серці молодому
Аж по самий край,
Доки не прийде на цьому
Світі вже мій край.
Євген Ковальчук, 25. 06. 2021
