Рожевий вибух на початку літа,
Його аромат — солодко-духмяний...
Немов та любов, що в серці розквітла
Під блакитним небом, тихим й безкрайнім.
А кущ троянди шепоче про мрії,
В яскравих хвилях — душа і бажання,
Що зіткані із щастя та надії,
Дарують світові своє зітхання.
Навколо — спека, пил і будні сірі,
А кущ палає ніжністю живою.
І кожен цвіт, мов подих вітру в вірші,
Що шепче літу ніжною красою.
15.06.25
