Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Вкотре пече вогнем у тім’я - ВІРШ

Летить шахед, звучить сирена, Чи є поблизу укриття?.. Тут: крики, зойк, і мізансцена... Скалічене нове життя... А десь урвалось... Так, знічев’я, Ніби осінній падолист... Вкотре пече вогнем у тім’я: До чого маємо ми хист!?. Відвагу, мужність і хоробрість, Що в жилах наших все тече. На ратні звершення спроможність, В скруті підставити плече. Довіру?..Це вже спірність в часі... Дивлюсь крізь призму всіх подій... Нажитися, на жаль, є ласі На крові смертних...Везувій?.. Він має вибухнути в серці, В думках-стремліннях. Чи не час?.. Не висохне й вода в озерці, Як наведеш у ньому лад... А то життя...Безцінність?..Програш?... Снується сутінь між могил... Перед очима Батька образ... З підніжка здмухую я пил... 13.06.25