Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Дністран: Горять мости - ВІРШ

Горять мости – колишня дружба. Від поневолення – у прірву. Сирена виє так натужно, Немов пророчить ніч вампірну. Ламають гени непокори. Тріщать по швах колишні клятви. Із вирв їжачиться учора, З підвалів – майбуття прокляте. Палають маки непрощення. Свічки каштанів колють небо. Трясе пропасниця щоденна. Щури рятуються ганебно. Земля від попелу сивіє. Грозою небо б’є в переймах. Увись голубкою надія Злітає дронам навперейми.