Знайду чотирилисту конюшину,
Що в серці вкаже твою стежину.
У чистоті — без оман і примар —
Я зустрів тебе під поглядом хмар
Вірити в прикмети — ми назавжди,
Коли до півночі — потяг і сни.
Твої бажання і ночі палкі
Зіграли в ноти таємні й близькі
Бери мене під ніжності крило,
Полюби — як досі в світі не було.
Свій норов дикий — розвію на вітру,
Тобі довірю інтимності жагу.
У світі знаків, вигадок і снів,
Де маків шепіт в’ється поміж слів,
Вирує безліч зрадливих прикмет —
Але в душі — лише один сюжет.
Я хочу в очі твої заглядать —
Смарагдові ночі у них мерехтять.
У погляді — пристрасть і цілий світ,
Що шепче ніжно під зірковий сік.
Так, створено безліч знаків і слів,
З тобою кохання відчув і ожив.
Бо вірити знакам — це ми навіки,
Не вичерпні — як небо і ріки.
Я шукав ще тоді й давним-давно,
Та вдалось знайти тебе все одно.
Тож хай наша історія триває й горить —
І стелиться в ніжну зоряну мить.
