Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Тімченко: Тебе… Нестача… (Лія***) - ВІРШ

Переклад вірша "Тебя... Нехватка..." автор Лія*** "Тебе... нестача..." Дивно якось... та в осінь пізню... Ниють спогади... давні рани... Почуття вкриваються сріблом Та в думках блукають тумани... Я ж чекала, гадала... мине... Але душу мовчання гризе... Лиш надія до серця пливе Бо кохання у ньому живе... Пам'ять креслить листи на стінах... Роздирає сітківку очей... Я до болю в судинах... жилах... Відчуваю нестачу тебе... Оригінал "Тебя... Нехватка..." Странно очень... но поздней осенью... Ноют прошлого... старые раны... Покрываются чувства проседью... В голове бороздят туманы... Ведь ждала, что все забудется... Но молчание душу точит... Только сердцу надежда чудится... И любовью оно кровоточит... Память чертит письма на стенах... Разрывая глазную сетчатку... Я до боли в артериях... венах... Ощущаю тебя нехватку...