Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Іванова - Юртина: *** ПРОШУ - НЕ ПОКИДАЙ МЕНЕ ДУША - ВІРШ


Тетяна Іванова - Юртина: *** ПРОШУ - НЕ ПОКИДАЙ МЕНЕ ДУША - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...

Пошук


Перевірка розміру




*** ПРОШУ - НЕ ПОКИДАЙ МЕНЕ ДУША

Тетяна Іванова - Юртина :: *** ПРОШУ - НЕ ПОКИДАЙ МЕНЕ ДУША
В тілесній оболонці було тісно, Надумала літать вночі душа. На волі в Небесах завжди чарівно… Зітхнула й полетіла як парча. На гойдалку усілась поруч з мужем, І диво сталось, їм було тепло… Удвох летіли два серденька дружно, Спочатку все за планом – добре йшло. Але душа сказала чоловіку: - Спустися нижче - ближче до Землі. Там тіло спить, не укорочуй Віку, Щоб я не помирала у імлі. У маренні душа лишила тіло, Злетіла вгору в Небо уночі. Я виявилась зовсім не смілива. Не відводи в покой світ-за-очі. Не забирай з собою у висоти, У невідомі зоряні краї. Від Бога є життя, я маю «квоти» – Дожити вік щасливий на Землі, Мене, як дочку Боженька плекає, І тішить серце у красі ланів. Іще не час – прощатись з рідним краєм… Я хочу чути Український спів ... Прокинулася вмить від переляку, Коли душа у грудях знов була. - Навіщо так лякаєш, як шуляка? Літаєш вгору, як літак-стріла? Там – вище хмар простор небесний гарний, Я відчувала, як політ п'янить… Але, підйом той екстрений примарний! - Не покидай душа в щасливу мить! 2025 за мотивами .2015 ______________________________________________________________________ P/S - Існує у людей здавна повір'я: - коли приходить покійник уві сні до людини і веде з собою, це означає, що людина вмирає. Це було уві сні, як наяву, душа, або - я піднімалася з великою швидкістю в Небо і була вище хмар, все бачила на власні очі, і мені було дуже страшно на цій висоті, коли хмари дуже далеко внизу і не видно Землі. Я закричала покійному, який мене ніс у небо: - Спустися нижче, не піднімайся так високо і так кілька разів, поки не прокинулася - прийшовши до тями. Дуже страшно бути на такій висоті, коли підіймаєшся в Небо не на літаку, а незвичайним способом для людини. коли виглянула у вікно вночі, дуже засмутилася тому, що небо було похмурим - суцільна сіра пелена не давала змоги побачити хоча б єдину зірку.У ніч на перше липня 2015 року в Небі можна було спостерігати поцілунок двох планет Венери та Юпітера. Дуже було шкода, що мої сподівання не справдилися, а я дуже хотіла сфотографувати перед сном нічне небо та поповнити маленьку колекцію своїх авторських фото. Засмучена лягла спати, коли я заснула, сталося те, що мене шокувало, я прокинулася в холодному поту, моє серце і мій пульс стукали як відбійний молоток і я почала вголос вимовляти молитву. Те, що зі мною сталося я записала експромтом вночі. Дякую автору картинки! – Це той простір, який я бачила і там перебувала, як наяву.

ID: 1041306
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 09.06.2025 12:11:59
© дата внесення змiн: 09.06.2025 12:11:59
автор: Тетяна Іванова - Юртина

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (41)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори
Доля правди
Поезія для дітей
Крила весни
Поезія для дітей