Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Ми це зуміли. - ВІРШ


oreol: Ми це зуміли. - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




Ми це зуміли.

Прикріплений файл: ми це зуміли.mp3



Пристрасть вогнем малює візерунки, Танцює в серці без жодної спунки. Від дотику твого запалюю світ. Мій вогонь! Мій ранок! Мій зореліт. Як же це файно, Як же красиво! Ти - мелодія, Я - струна чутлива. У екстазі тоне ніжний інструмент, Любов наш оркестр, Наш дивний момент. Очі як море. В них тонути мрію, З тобою летіти в обійми стихії. Кожен твій погляд - загадка й таємниця. Моя любов, Ти - моя блискавиця. Кожен твій погляд - загадка й таємниця. Моя любов, Ти - моя блискавиця. Як же це файно, Оце так картина. Як же красиво! Ти - мелодія, Я - струна чутлива. У екстазі тоне ніжний інструмент. Любов наш оркестр В цей дивний момент. У крові буря почуттів, У серці - запал. Він грає на струнах, Крошить.. метал. Цей ритм нас веде у світи незнані. Любов - наш вічний вогонь у тумані. Як же це файно, Як же красиво! Ти - мелодія, Я - струна чутлива. У екстазі тоне граціозний інструмент. Лунає оркестр.. Кумедний момент - пристрасть полум'ям пише по тілу. Ми це зуміли. Ми це зуміли. ѾѾѾ Віками у війнах людей убивали, Втілювали на благодатній землі нечесті плани. Убивали тих, хто їм мішав. Кого б убити народ їх їм не дав. Вбивали ремесленників, Вбивали й акторів, Вбивали творців Й мастрів мови. Вбивали музик, Вбивали й поетів. На жернова, без всяких куплетів. А саме цінне - навчитись любити, Учитись постійно літати й творити. А їм би лишень, щоб убити. Душу й життя - погубити. Як можна у світі цім живи, Навкруги ж - паразити! Самі в стороні, Кращі із кращих згинуть в борні. В борні нізащо, Яку веде зло. Щоб не палало ні Сонце вгорі, Щоб було гірно на чужині. Боляче, боляче, все це мені. Це розуміти, це відчувати. Знову і знову звести ката на трон, а потім страждати. Цей плач ..в унісон. ***Про козу і машину*** -Ой лихо, лишенько, сину! Моя коза та на чужу машину.. Що за скотина. - Вона ж не знала, що то - машина.

ID: 1041289
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 09.06.2025 05:35:15
© дата внесення змiн: 09.06.2025 08:34:38
автор: oreol

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (77)
В тому числі авторами сайту (6) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

О. Хвечір., 10.06.2025 - 06:28
12 Чудові твори! give_rose hi
 
liza Bird, 09.06.2025 - 09:35
Чудово! Натхнення вам! 12 hi
 
oreol відповів на коментар liza Bird, 09.06.2025 - 12:54
дяка give_rose 22
 
Ти - мелодія,
Я - струна чутлива.- чудовий вислів. 16 give_rose
 
oreol відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 09.06.2025 - 06:52
дяка 22 22
 

Нові твори
Доля правди
Поезія для дітей
Крила весни
Поезія для дітей