Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Марина Цуркан: Хтось скаже, що я живу лише війною - ВІРШ

Хтось скаже, що я живу лише війною, Та ні, вона живе в мені і поза мною. Вона, можливо, не доторкнулась вас, Тому танцюйте свій весільний вальс. І поки ви відпочиваєте від неї, Ім'я героя карбують на алеї. Війна безжальна, у неї вбивчий дотик. Хто пізнав її, той спробував наркотик. Її жорстокий запах в ніздрях. Три, дев'ять, один. Вогонь. Гармата. Постріл. Дзвінок. Привіт. Як ти? Зв'язку немає. Я відчуваю, як міцно ти крізь відстань обіймаєш. Минають дні, бої запеклі. Ти поки не в раю, але у пеклі. Живи. Молись. Не сумнівайся. Так буде не завжди. Прошу, не лайся. Волосся димом густим вкрито. Його не стерти. І не змити. Війна фарбує все лиш чорним й сірим. Та ви її зупините. Я вірю. Вона не стукає у двері гостем, А вибиває їх чоботом від злості. Вона випалює дотла чорнозем, А наші козаки під ним стелять собі ложе. Хтось скаже, що я живу лише війною. Та ні, це ви живете поки лиш собою.