Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Софія Пасічник: Страх/2 Мечів - ВІРШ

У темряві дихає простір густий, Де тіні мовчать і пульсує ефір Там шепче далекий, але і живий, Що тягне углиб — не спокій, а вир.. Страх ходить босо́ніж на кра́ю, межі́ Не має обличчя, але має шлях.. Він сіє тривоги в думках потайні́, Та сипле не зерна, а попіл і прах*.. *жах Цей ворог безликий тліє у нас, Кричить про те, чого не існує.. То — тьма, що з’являється саме "в час", Коли ми з собою вже не воюєм.. Пірни у мороччя темних глибин — Рятунок там блимає поміж страхів Хто вміє пройти їх кривавий плин, Той виросте вище земних берегів..