Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: О. Хвечір.: ЧОРНІ ТРАНДАФИЛІ ВІЙНИ - ВІРШ

Крила гелікоптерів, 
розтинають по́вню, як стиглий плід, 
А з ран на тверді́ні
сочиться мед
зі свинцевим присмаком.
Солдати йдуть у бій, 
а їхні тіні —
з колючого дроту,  
Замість кроків — застиглі годинники, 
де стрілки, тонуть у болоті.
Дерева видихують дим, 
квіти розкривають пелюстки-рани, 
Ріки, буцім галюги, 
звиваються геть,
не торкаючись берегів. 
Кулі — перероджуються в птахів, 
що співають
хрипко й глухо, 
А бомби
проростають крізь землю
чорними транда́филями*
без аромату.
Ніч лине до тіла, 
як старовинна тапетрина,**
У люстрах — лики будучих, 
яких ніхто не впізнає. 
Маски з каменю кричать
мастями, яких немає в спектрі, 
А пісок на губах - 
це алфавіт, 
забутий ще в колисці... 
Дехто ловить війну в долоні, 
наче метелика-примару, 
Та вона розпливається відбитком, 
в’їдається в нігті.
Соненько —
вічко сліпе, 
що дивиться
крізь шолом із тріщиною, 
А під ним —
боги скачуть, зшиті з лахміття спогадок…
Ми — листки
в бібліотеці хаосу, 
Де кожна сторінка палає, 
А вогонь, 
немов кіт, 
вилизує з нас
форму
й глагол.
Ро́змир — це акваріум, 
де риби ковтають
своїх глядачів, 
А на днищі, 
мов перлина
блимає, 
непробачена вина.
Тіль-тіль
залишилось чекати, 
доки зірки
проростуть через асфальт, 
І з кервавих калюж, 
заколишуться нові світанки —
без назви, 
без ваги, 
без меж…
Лише ехо
розстріляних слів
блукає порожнечею, 
навчушуючи вітер
розмовляти мертвими мовами…

*ТРАНДАФИЛЬ, і, ж., діал. Троянда. 
**Тапетрина (одеськ.) — шпалери, тканина для оббивки стін.

ID: 1040995
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 05.06.2025 05:49:54
© дата внесення змiн: 05.06.2025 05:58:25
автор: О. Хвечір.