холодний вогонь
прийшов на тертя пелюсток
і мовив їм — досить
я був народжений цим тертям
моя музика — тріск
я бачив як при моїм наближенні
довшали тіні дерев
ніби кожна з них намагалася
вийти зі свого дерева
як занімілі пучки —
розстроєними інструментами дотику —
тягнулися до брусничних ягід
ошукували теплові карти вечора
я бачив як порожнеча тисла
на спіральні пружини
обдертого дивана на звалищі
але не злітала назад до себе
ціловані мною бджоли й птахи
каменіючи падали
розбиваючись на стільки уламків
що ще до того як їх торкалася —
щоб зібрати — рука —
кров на пальцях проріза́лась сама —
і кам’яніла
я чув як долоні долоням
передають цю легенду
тоді дрож проноситься ними
ніби вершник повислий на
тоненькій кінській волосині
тоді каміння з-під копит його скакуна
розлітається птахами і бджолами
тоді вертаю в тертя твоє айстро
тоді прохаю тебе спинитися
17.05.25
