|
А я живу в чеканні літа,
Коли, збиваючи росу,
В легеньке платтячко одіта,
Букетик квітів понесу.
Коли над степовим роздоллям
Щасливий жайворонків спів
Сміятись буде над безволлям,
Суєтністю жорстоких снів.
Якщо ж тихенький добрий вітер,
Шепочучи, залізе в бір,
Мені почується п’ять літер,
Що гріють літом до цих пір.
25.01.1994
©Коломоєць Людмила Петрівна
ID: 1040885
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 03.06.2025 23:47:10
© дата внесення змiн: 03.06.2025 23:47:10
автор: Людмила Коломоєць
Вкажіть причину вашої скарги
|
