Знову запалив свічу, молюсь, дивлюся на небо, і думками ввись лечу, але не втекти від себе... Знову десь подівся сон, хоч на рідкість тиха нічка, я стою біля ікон, плавиться й палає свічка... Ніч у роздумах пройшла, зв'язана з минулим нитка, згоріла свіча до тла, так й життя згорає швидко...
