Увесь час я на даху,
Місяць падає в руку.
Зорі — ніби на щоках,
Ти — лиш гість у моїх снах.
Вітер наспівав мені,
Ти ідеш до мене в сні.
Там, де темряви нема,
Де лиш Всесвіту краса.
Та світанок вже іде,
Світло сон мій прожене.
Ти розтанеш у промінні —
Знову тільки в сновидінні...
