Не викидай мене до смітника часу, наче зіпсований продукт.
Не відбивайся від мене, мов від надокучливої мухи.
Я ще хочу хоч іноді сходити сонцем із твоїх очей,
Гойдатись човном на хвилях твоєї любові,
Гостювати в нейронах твого гарячого мозку.
Хочу ковтати твоє слово, як ранкову каву,
Рятуватися ним від гіркот самоти і від болю війни.
Хочу стрибати під барабанні удари твого серця,
Хмеліти від музики весни, яку своїм диханням будиш у моїх жилах ти.
Не витрушуй мене з гілок свого життя,
Наче стиглі плоди із дерев у садку.
Не вигрібай із душі закапелків,
Мов вугіль із печі.
Бо я все ще живу! Бо я все ще цвіту! Бо я все ще люблю!
Тебе!!!
Душевно,образно! 
Нехай почує той, кому ці прекрасні, чуттєві слова! 