Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: У безкрайній блакиті. - ВІРШ

Голубе небо У ньому плавають мрії Хмаринки танцюють Немов би вальсують Твій погляд так близько У ньому гублюся Як у вирії світла Ти - та зоря, що цвіте мов би квітка Падай, падай, падай У вир кохання Я загадав, загад я бажання я і ти Падай, падай, падай -лети! Серце палає, сонцем сіяє У цьому світлі ця пристрасть лунає Твої слова Мов би оргазм Пестять.. слух ласкають Шепіт твій Як вітер Солодкий і звучний, луною лунає, і проникає, туди мов стрілою вража Руки твої Як гладь морська проникають у тіло, до дна Цей вічний танець У ньому наш крик Падай, падай, падай У вир кохання Де ми тонемо Лише я і ти Падай, падай, падай Серце горить У цьому світі тільки пристрасть звучить Дихання завмирає Світ зникає, нас поглина Ти моє світло в бурній цій ночі Ти мій день у ранковому сяйві І нехай мости палають, райдуга нашого кохання після дощу на небі возхвалить кохання красу Падай, падай, падай У вир кохання Де ми тонемо Лише я і ти Падай, падай, падай! Серце горить, У цьому світі тільки пристрасть звучить.